4) chsчитається як [кс]: sechs (шість), wachsen (рости).
5) chчитається як[х]: ich (я), Buch (книга), machen (робити).
6) schчитається як[ш]: Schule (школа), Schwester (сестра).
7) tschчитається як[ч]: deutsch (німецька мова).
8) tz– [ц] – sitzen (сидіти)
9) qu читається як [кв]: Quark (сир).
У німецькому алфавіті є специфічні букви з двома крапками зверху (Umlaut):
1) ä найближче до українського звуку [е]: Mädchen (дівчинка).
2) ö читається приблизно як [йо]: schön (гарний).
3) ü читається майже як [ю]: Müll (сміття).
Буквосполучення голосних:
1) ie читається як довга [і:]: Bier (пиво), liegen (лежати), biegen (повертати).
2) ei читається як [ай]: Heimat (Батьківщина), mein (мій), dein (твій), nein (ні).
3) еu читається як [ой]: heute (сьогодні), neu (новий), neun (дев'ять).
4) äu читається як [ой]: Bäume (дерева).
5) Подвоєння голосної говорить про довготу звуку: Tee (чай), Paar (пара), Boot (човен).
Де в чому німецька мова подібна з українською. У німецькій мові при вимові також приглушуються дзвінкі приголосні на кінці слів, незважаючи на можливі непорозуміння. Так, наприклад, на слух неможливо відрізнити (Rad) колесо від (Rat) порада.
Особливості читання на кінцях слів:
1) Закінчення -er в деяких регіонах Німеччини вимовляється досить невиразно: Kinder (діти).
2) На кінці слів -ig читається як [іх]: wichtig (важливий).
Особливості наголосу:
1) Наголос в німецькій мові як правило падає на перший склад: Ausländer (іноземець), aufmachen (відкривати). Виняток становлять слова, запозичені з інших мов: Computer. Таких запозичень у німецькій мові досить багато.
2) Якщо слово має безударну приставку (be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, miss-), то наголос зміщується на наступний склад: verkaufen (продавати), bekommen (одержувати).
3) Суфікс -tion (читається як -ціон) завжди перетягує наголос на себе: Kommunikation (комунікація, зв'язок).
Основні правила читання в німецькій мові - таблиця
буква, звукосполучення
читається
коментар
приклад
ä, ö*, ü*
e, йё, йю
* В українській мові немає звуків, якими можна було б описати вимову ö та ü, тому часто позначають як йо та ю, але звукоутворюючу "й" в ö і ü абсолютно не чути.
der Bär
das Öl
die Tür
eh, ah, ih, uh, oh, äh, öh, üh
e, a, i, u, o, ä, ö, ü (відповідно)
буква h тут не вимовляється, а служить знаком тривалості голосного звуку
gehen, [ге:ен]
die Eisbahn,
der Wohnort
ie
[і:]
e після i служить знаком довготи і не читається
sie [зі:] , sieben [зі:бен],
der Brief [брі:ф]
ei, eu, au äu = eu
[ай], [ой], [ау]
- дифлонги,- двоголосні звуки. Перший звук стоїть під наголосом і вимовляється чітко, другий вимовляється нечітко.
zwei, eins, laut
die Leute, der Auto
ch
[xь], [х], [к]
[xь]: mich, dich
[х] : ach, das Buch
[к] : Christian
sch
[ш]
schön, schlecht
tsch
[ч]
deutschön
s
[с],[з]
- читається як "с" перед приголосними і в кінці слова
- читається як "з" перед голосними